Народився Бенуа Сокаль 28 червня 1954 року у Брюсселі (Бельгія) у родині лікаря. З раннього дитинства його приваблювало малювання, і всі його мрії були пов'язані з ним. Він захопився малюванням ще в школі, але батько Бенуа був хорошим лікарем і дуже хотів, щоб його син пішов його стопами. Бенуа не став чинити опір волі батька і вступив до медичного університету. Відучившись там два роки, він залишає університет, т.к. розуміє, що це його. Бенуа вступає до Інституту Святого Луки (Sint-Lukasinstituut) у Брюсселі.
Це те, чого він прагнув з дитинства. 1974 року він блискуче закінчив престижну Художню школу. Навчаючись на останніх курсах школи, Бенуа намагається видаватися в різних журналах. Початком його творчого шляху вважається журнал A Suivre (Франція). Саме там друкувалися його комікси про інспектора Канардо (Canardo). Це коротенькі історії, які вигадує та малює сам Бенуа. Ці комікси дуже сподобалися читачам. Вони були перекладені більш ніж десятьма іншими мовами, а головний герой інспектор Канардо став майже символом. Бенуа ж не очікував такого успіху. Він продовжує розвивати цю та інші серії коміксів. Бенуа Сокаль стає відомим у Європі як різнобічний письменник та художник. Він видає романи "Тиши, вбивають", "Старий, який більше нічого не напише" ("Le Vieil homme qui n'écrivait plus" - Casterman, 1995) та "Історії Сангіна" ("Sanguine" - Casterman, 1998). Слід зазначити, що комікси про інспектора Канардо Бенуа пише та ілюструє упродовж 20 років. На сьогоднішній день вийшло 22 альбоми (Casterman), які перекладені десятьма мовами, а самому персонажу Канардо (Canardo) вже близько 35 років.
У 1986 році виходить книга Бенуа "Amerzone". Бенуа починає дедалі більше використовувати комп'ютер для своїх робіт. Спочатку це просто редагування та обробка своїх малюнків та нарисів у Adobe Photoshop. Пізніше, в 90-х роках, Бенуа всерйоз зацікавився і захопився комп'ютерною графікою (тривимірна графіка та 3D-моделювання). На той час почав зароджуватися жанр графічної новели. Бенуа стає одним із провідних європейських авторів цього жанру. Він серед тих, хто першим почав розфарбовувати свої малюнки за допомогою комп'ютера.
Саме з цього моменту Бенуа "перетворюється" на талановитого сценариста, розробника та автора багатьох оригінальних проектів. Бенуа вирішує спробувати себе у створенні комп'ютерних ігор. Він пише сценарій для гри "Ring". Це квест за мотивами німецького епосу "Пісня про Нібелунги".
У середині 90-х видавництво "Casterman", яке видавало комікси Бенуа, попросило Сокаля подумати про нові способи застосування його таланту. Це було пов'язано, як це смішно не звучало зараз, з появою CD-Rom-ов. Багато книжкових видавництв у світі вважають, що поява CD-Rom-ов плюс "наступ" мультимедіа може вбити паперові видання, тобто. всі книги та комікси можуть зникнути з лиця Землі. Це певною мірою послужило поштовхом для Бенуа.
Першим власним інтерактивним проектом Бенуа вважається "Амерзон" ("Амерзон"). "Я лише хотів розповісти цікаву історію", - каже Бенуа в одному зі своїх інтерв'ю. На зустрічі з видавцем ("Casterman") у 1994 році він заявив, що знадобиться рік і тридцять п'ять тисяч євро. Ще не дуже уявляючи, що таке створення комп'ютерної гри, Бенуа вирішує втілити всі свої мрії та плани, які частково реалізувалися в серії коміксів про інспектора Канардо та книжку "Amerzone".
Бенуа доводиться працювати з командою із двадцяти п'яти різнопланових фахівців. Він виступав керівником проекту та брав активну участь у всіх аспектах гри. Минуло чотири роки і, 1998 року, "Амерзон" побачив світ. Витрачено було двісті п'ятдесят тисяч євро. Бенуа трохи помилився з оцінкою тривалості та обсягу праці, але проект виявився настільки гарним, що окупив усі витрати. Наступного року, у листопаді 1999 року, виходить збірка "Свідоцтва дослідника" ("Le Testament de L'Explorateur"), яка містить попередні нариси, готові малюнки та концепт-арт, які не потрапили до фінальної версії "Амерзон". Бенуа присвятив проекту "Амерзон" близько чотирьох років. Підсумком роботи стала премія Pixel-INA Award у категорії "Ігри" на фестивалі Imagena у 1999 році.
Після успішного дебюту Бенуа продовжує працювати над розробкою комп'ютерних ігор. Компанія "Microïds" (Франція) запросила його для роботи над черговим проектом, під назвою "Сибірія" ("Syberia"). На зустрічі з командою розробників Бенуа сказав: "Привіт! Хто не знає – ми робимо класику!" Бенуа, на відміну інших авторів, наполегливо працює протягом усього часу розробки. Він вигадав сюжет гри, більшість діалогів, а також безліч локацій з усім вмістом.
Крім того, сам малював декорації та контролював процес створення вигляду гри. Він став душею гри. Для цієї гри було розроблено новий 3D двигун. У "Сибірії" використовується цікава технологія, яку Бенуа жартівливо називає 2,75D: персонажі та об'єкти тривимірні, але взаємодіють вони на тлі статичних графічних задників. Нарешті, в 2002 році "Сибірія" побачила світ. То справжній шедевр. Успіх просто неможливо описати. У 2002 році, після виходу "Сибірії", Phoenix Awards визнає Бенуа "Людиною року", а в США гра визнана пригодницькою грою року. У листопаді того ж року Бенуа спільно з Жераром Лемар'є випускає книгу "Сибірія. Естетика гри" у видавництві "Casterman", що включає малюнки, арт та філософські нариси, присвячені грі. "Сибірія" виявилася одним із найкращих квестів, створених за всю історію жанру. Цей шедевр відродив інтерес аудиторії до жанру квестів.
У квітні 2004 року виходить "Сибірія 2" - продовження "Сибірії". Сіквел підтвердив талант Бенуа Сокаля, хоча гра і викликала досить багато пересудів. Одні дорікали її в експлуатації ідей першої частини, інші — у слабкому виконанні. В одному з інтерв'ю Бенуа визнається, що "Сибірія" та "Сибірія 2" - це одна історія, поділена на дві частини. Так усе спочатку й замислювалося.
Просто ідеї Бенуа виявилися настільки глобальними, що проект не встигли закінчити і тому довелося вигадати на середині розробки проміжний фінал. "Сибірія 2" виявився останнім спільним проектом Бенуа та "Microïds".
За рік до виходу сиквела, 2003 року Бенуа вирішує залишити стіни компанії "Microïds". Разом з ним йдуть його найближчі товариші та помічники: Олівер Фонтіне (Olivier Fontenay), Жан-Філіпп Мессіан (Jean-Philippe Messian) та Майкл Бемс (Michel Bams). Вони заснували свою власну студію White Birds Productions.
Першим проектом студії "White Birds Productions" стала гра "Рай" ("Paradise"), що вийшла 2006 року. Зовні "Рай" дуже нагадує "Сибірію". Та ж технологія 2,75D, великі діалоги, саме в яких і розкривається основна частина сюжету. Але результат вийшов не дуже вдалим. В одному зі своїх інтерв'ю Бенуа зізнається, що "Рай" могла вийти кращою грою, ніж її випустили.
Насамперед він звинувачує себе за те, що приділяв так мало уваги контролю над роботою своїх колег зі студії White Birds Productions. Просто Бенуа вже створив "Сибірію" і всі чекали від нього гру такого ж, якщо не більшого рівня. Хоча світ гри казково гарний, а сюжет химерний і неординарний, але в грі виявилися деякі технічні помилки, а непогана музика найчастіше суперечить тому, що відбувається на екрані.
У 2006 році за заслуги в галузі інтерактивних розваг Міністерство культури Франції нагороджує Бенуа Сокаля титулом "Кавалер Ордену Мистецтв та Витонченої Словесності", а в Бельгії Бенуа отримує звання "Офіцера Ордену Леопольда II".
Так само у 2006 році зі стін студії "White Birds Productions" виходять дві ігри для дітей. Це пригодницькі ігри за книгами Марселя Марле (Marcel Marlier) та Жільбера Делайє (Gilbert Delahaye) про дівчинку Мартін та її вірного маленького песика: "Martine à la Ferme" (у США відома як: "Emma at the Farm"; російська назва: " Поліна. Літо на дачі") і "Martine à la Montagne" (у США відома як: "Emma at the Mountain"; російська назва: "Поліна. Канікули у горах").
Пізніше ці ігри були портовані на консоль Nintendo DS: у 2007 році перша, а у 2008 році друга. Ігри орієнтовані на дітей п'яти-восьми років.
Після неоднозначного успіху "Рая", в 2007 році студія "White Birds Productions" випускає гру "Потонув острів" ("Sinking Island"). Це класичний детектив, побудований за всіма законами жанру. Є, звісно, й інноваційні ідеї. Одна з них – режим реального часу. Режим реального часу для квесту! Гра вийшла красива з цікавою зав'язкою та історією, з великою кількістю головоломок і загадок, з великою кількістю різнохарактерних персонажів, з приголомшливими по красі локаціями, з двома варіантами проходження.
При цьому, майже всі недоліки "Раю" були на місці: рідкісні нестиковки того, що відбувається залежно від знайдених доказів, надмірно докладні розпитування. Але дрібні огріхи не рахуються. Проект вийшов вдалим.
У 2008 році виходить новий проект Бенуа (студії "White Birds Productions"). Це - "Нікополь. Безсмертні" ("Nikopol: Secrets of the Immortals"). Свого часу Бенуа взяв участь у створенні коміксу Енкі Білла "Nikopol", що входить у трилогію "Карнавал Безсмертних". За цими коміксами було знято фільм "Безсмертні. Війна світів". "Нікополь" - черговий поворот непередбачуваної думки Бенуа. Багато елементів гри зроблено на "відмінно".
У порівнянні з попередніми іграми, випущеними студією White Birds Productions, Нікополь найбільш близький до шедевра. Також у 2008 році було зроблено адаптацію гри "Paradise" для приставки Nintendo DS - "Last King of Africa" ("Останній король Африки").
Черговий проект Бенуа - "Aquarica". Над матеріалом разом із Бенуа працює відомий бельгійський художник Франсуа Шуїтьєн (François Schuiten). Ще у квітні 2006 року Бенуа заявив своїм колегам: "Готуйтеся, через три роки ми їдемо до Канн!". Тоді це сприйнялося як жарт, але Бенуа справді задумав зняти фільм. Планується, що "Aquarica" буде сплавом повнометражного анімаційного фільму та гри за мотивами фільму. Бенуа з Франсуа запевняють, що сюжетну частину проекту закінчено. Вихід "Aquarica" планується у 2010 році.
1 квітня 2009 року було анонсовано "Сибірія 3"! Крім того, авторами ("Microïds") було обіцяно: повноцінний 3D-режим, наявність героїв серіалу "Still Life" та PS3-версія. Першого квітня це все сприйнялося як жарт, але за два тижні виявилося, що ніякий це не розіграш. Вихід іграшки планується на літо 2010 року, потім зрушується на 2011 рік. Наприкінці 2009 року "Anuman Interactive" (Франція) повідомляє про придбання французької компанії "Microïds", яка займається розробкою "Сибірії 3".
Згідно з угодою, всі франчайзи та бренди, що належать "Microids", переходять у користування "Anuman Interactive". Офіційно угода набула чинності у січні 2010 року.
Протягом 2009 та 2010 року компанією "White Birds Productions" було випущено кілька казуальних ігор для iPhone, iPod Touch та iPad: "Upside Down", "Babel Rising", "SocCars" та "Crime Scene", а в липні 2010 була випущена версія "Останнього короля Африки" для пристроїв від Apple. У розробці є ще кілька проектів: "Birdy", "Broadway" та інші.
На початку 2011 року з'являється інформація про закриття студії White Birds Productions. Причина – важкі фінансові проблеми. Це не дивлячись на успішний вихід у 2010 році кількох казуальних ігор для iPhone, iPod Touch та iPad (близько 160 тисяч завантажених копій). Останній проект студії "Aquarica" скасовано через брак коштів.
У 2011 році виходить казуальна гра від Бенуа Сокаля "Таємна Спадщина: Пригоди Кейт Брукс" ("Les aventures de Kate Brooks"). Розробник – Merididan4, Видавець – Big Fish Games, Новий Диск. Жанр: Квест, Пошук предметів, Головоломки.
26 листопада 2012 року. Старт шоу "Game Connection Europe". Несподівана новина від компанії "Anuman Interactive" (Франція): з'являється прес-реліз про початок робіт над проектом "Сибірія 3" ("Syberia III"). Відомо, що квест буде випущено під лейблом Microids. З Бенуа Сокалем (Benoit Sokal) підписано контракт на написання сценарію. Роботи за сценарієм заплановано на 2013 рік. Директором з розробки проекту призначено Елліота Грасіано (Elliot Grassiano) — віце-президента видавничого лейбла "Microïds". Вихід гри запланований на 2014 – 2015 р.р.
Ознайомитись
Правила коментування